Топографічний план

Топографічна зйомка – це один з етапів оновлення, складання і створення топографічних планів і карт, вивчення рельєфу місцевості. Для розробки і створення генеральних планів будівництва, планування та благоустрою території, проектування ландшафтного дизайну і багатьох інших видів робіт. Вона включає в себе комплекс дій, спрямованих на вивчення конкретних особливостей земної поверхні. Строк використання інженерно-топографічних планів масштабів 1:1 000, 1:500, 1:200 й точніше – не більше ніж один рік з дати реєстрації (без додаткового оновлення)

Вихідним матеріалом топографічної зйомки є топографічний план. Топографічний план зображує ситуацію та рельєф місцевості, характерний для часу виконання польових топографо-геодезичних робіт. Під впливом природних факторів та господарчої діяльності місцевість видозмінюється.)

За матеріалами інженерних геодезичних вишукувань складаються топографічні плани, які залежно від масштабу використовуються для 16 проектування різних об’єктів. Великомасштабний топографічний план, на якому зображено весь комплекс наземних, підземних та повітряних споруд, називають генеральним планом. На будівельному генеральному плані показують запроектовані постійні споруди, координати головних осей точок та позначки основних горизонтів.

Виконавчий генеральний план складається за результатами виконаної зйомки побудованих постійних та тимчасових споруд.

Топографічні плани масштабу 1:500 призначаються для:

• складання виконавчого генерального плану ділянки будівництва і робочої документації багатоповерхової капітальної забудови з густою мережею підземних комунікацій та промислових підприємств;
• проектування вертикального розпланування та прив’язки будівель і споруд до ділянок будівництва на забудованих територіях міста;
• складання планів підземних мереж і споруд, робочої документації гребель, напірних трубопроводів, будівель ГЕС, порталів тунелів.

Топографічні плани містять відомості про об’єкти та контури місцевості і рельєф. На них у залежності від масштабу умовними знаками достовірно та з необхідною мірою точності та детальності зображають:

• пункти державної геодезичної мережі та планово-висотного обґрунтування;
• будівлі, жилі та нежилі будинки із зазначенням призначення, матеріалу та поверховості;
• промислові об’єкти, бурові та експлуатаційні свердловини, наземні трубопроводи, лінії електропередач, колодязі та мережі підземних комунікацій, об’єкти комунального господарства;
• залізниці, шосейні та ґрунтові дороги всіх видів і споруди на них: мости, тунелі, переїзди, переправи та шляхопроводи;
• гідрографію (ріки, озера, водосховища, площі розливів);
• об’єкти гідротехнічного та водного транспорту;
• канали, водоводи та водорозподільні пристрої, греблі;
• пристані, шлюзи, маяки, навігаційні знаки;
• об’єкти водопостачання (колодязі, колонки, резервуари, відстійники, природні джерела);
• рельєф місцевості з використанням горизонталей, позначок висот, бергштрихів, умовних знаків обривів, скель, осипів, балок, льодовиків;
• рослинність деревна, кущова, трав’яна, культурна: ліси, сади та луки, окремі дерева та кущі з визначенням породи;
• ґрунти та мікроформи земної поверхні; піски, гальки, такири, глинисті, щебеневі, монолітні та інші поверхні, болота, солончаки;
• границі (політико-адміністративні, землекористувачів, різні огороджування). На топографічних планах пишуть власні назви населених пунктів, вулиць, залізничних станцій, пристаней, лісів, солончаків, вершин, перевалів, долин, боліт та інших об’єктів.